КАРПАТСЬКІ МАНДРИ: ДЕ ШУКАТИ МИЛИХ І ПУХНАСТИХ

КАРПАТСЬКІ МАНДРИ: ДЕ ШУКАТИ МИЛИХ І ПУХНАСТИХ

Автор: Сегеда Є. І.

Подорож Карпатами – це перш за все різноманітний тваринний світ. І дійсно у колодязях тут можна зустріти тритонів, десь у горах живуть медведі, а у полі буйволи і я навіть не рахую худобу та рибок ненажер.

 

 

Де шукати оленів?

Милі, пухнасті, схожі на котиків і трохи рогаті. Не знаю, про кого подумали ви, але у мене тільки одна асоціація – олені.

Ми проїхали 2 км від села Іза та звернули праворуч. За 5 хвилин нас вже зустрічав господар оленячої ферми. По дорозі до головних персонажів моєї короткої історії хазяїн розповів, що оленів розводять не просто так. Річ у тім, що у пантах (рогах) цих тварин є корисні речовини, які необхідні для виготовлення ліків. Кожного року, коли оленячі панти ще не встигли ороговіти ріжки тваринок акуратно обрізають.

5 хвилин історії потому я вже стояла біля паркану і намагалася привернути увагу оленів, яких тут чимало, більше 300 тварин. Але рогаті котики навіть не дивилися у мій бік поки у моїх руках не з’являються кукурудзяні палички – найулюбленіші смаколики оленів. Поки тварини їдять у нас є можливість їх погладити. Я доторкнулася до ріжок, які виявилися теплими та ніжними на дотик, зовсім неочікуване відкриття. Стало шкода, що їх панти обрізають, хоч це і не наносить значної шкоди тваринам.

 

 

Рибки ненажери

Якщо колись ви вирішите відвідати Синевир, обов’язково захопіть з собою печиво чи щось подібне, бо перше що здивувало на озері – це незліченна кількість річної форелі. Тут мільйони рибин, які напрочуд швидкі і голодні.

Щодо самого озера, воно трохи розчаровує. Коли говорять про Синевир, очікуєш побачити величезне озеро з кришталево-чистою водою. А насправді це звичайне озеро. Через обміління влітку посеред озера з’являється острів. Ми проїхатися до нього на плоті. А разом з нами місцева такса-рибалка.

Реабілітаційний центр для ведмедів

Ми від’їхали усього на кілька кілометрів від озера Синевир та потрапили до Реабілітаційного центру для ведмедів, що на території національного заповіднику. Гід у трьох словах розповідає нам про це парадоксальне місце: тут вчать ведмедів, що жили у неволі жити на волі, але тварини ніколи не повертаються повноцінно до диких умов життя.

Через 2 метровий паркан видно косолапих зовсім близько. За парканом ще одна перегородка під напругою, що захищає туристів від тварин. Годувати тварин заборонено.

Ферма буйволів

В один сонячний карпатський ранок ми зібралися і поїхали до с. Стеблівка. Там живе один таємничий француз, який приїхав в Україну рятувати вимираючий вид тварин — карпатських буйволів.

На порозі нас зустрів чоловік, можливо і французької зовнішності, але українського говору. І хоч я ніколи не зустрічалася зі справжніми французами, мені здалося, що він зовсім не француз. Нас вивели в поле і ми пройшли пішки близько кілометра поки не побачили стадо великих тварин. Зовні буйвол дуже схожий на корову, але він значно більший і має дуже грізні рога.

Спочатку було страшно підійти до такого звіра, але пересиливши себе я гладжу цю здоровенну тварину. Хазяїн у цей час розповів, що буйволів раніше тримали замість корів, а зараз їх залишилося усього 30 на Закарпатті. Місцеві відмовились від утримання буйволів на користь корів через те, що ця тварина дуже вимоглива. Улітку буйволи купаються тільки у теплій стоячій воді, бо від холодної вони легко застуджуються. Крім того, без купання у воді ця худоба жити не може, бо потребує багато вологи. Дивно, що такі великі тварини такі вразливі.

Дивись більше фото у Instagram за хештегом #Карпатськімандри

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Напишите нам

Ваше имя

Ваш e-mail

Телефон

Сообщение

×